Народження у подорожі: Умка Естабановна про пологи на Балі

Коли я задумувалася про місце своїх пологів, то питань особливо не виникало. Все було досить просто. Добра подруга моєї мами працює у дуже класному пренатальному центрі, вона лікар-акушер, тому я одразу знала, що народжувати буду в Рівному, у неї. Я краєм вуха чула про пологи в Майамі, на Балі, чи ще деінде. Але навіть не розгортала цю інфу, бо була певна, що це варіант для якихось екстрималів.

Коли Умка написала мені, що вона вагітна і що буде народжувати на Балі, то перше, що спало на думку: ну, це в її стилі. Вона людина творча, навіть дещо фрікова в певних ракурсах (в хорошому сенсі), креативна і дуже любить подорожувати. Я її розпитувала і не могла ніяк наситися її відповідями, аж поки вона не відповіла на усі мої запитання:) І читаючи її враження та досвід, я зрозуміла, що до світу варто бути відкритішим. Довіряти всесвіту та природі. Що, як мені здалося, вона постійно робить і цим, безперечно, підкорює не лише моє серце:) 

       Чому ти обрала для народження своєї дитини саме Балі?     

Про острів Балі, якщо чесно, я ніколи не мріяла. Тобто я щось чула про нього, та й знала, що це серферський рай, але я не фанатію від цього виду спорту, тому була навіть трохи насторожена, коли квитки вже були в кишені.

Для мене найголовнішим було те, що саме тут є центр природніх пологів Bumi Sehat, де народжують з досвідченими акушерками і не застосовують під час пологів жодних медикаментів та стимуляторів.  

Спочатку ми дивилися в сторону Індії - в Кералі є схожий центр, але, на жаль, візу українцям дають лише на 2 місяці, а я планувала залишатись у місці народження хоча б пів року.

Які труднощі тебе спіткали під час вагітності на острові?

Мабуть, найскладніше було адаптуватись та звикнути до постійної спеки. Хоча з 4-го місяця вагітності я жила в Тайланді, але на Балі клімат зовсім інший. Враховуючи, що взимку (а я саме в січні прилетіла на острів) тут сезон дощів, то висока температура поєднується із сильною вологістю. Крім того, я взагалі не могла харчуватись в місцевих кафешках - всюди їжа приправлена такою кількістю покращувачів смаку, що її просто неможливо споживати. Але поступово мій організм звик до клімату, і тепер я навіть не відчуваю +35 і навіть боюсь уявити, що може бути прохолодніше.

Розкажи про центр, де ти народжувала. Чи є там лікарі, як проходить процедура родів?

Центр, де я народжувала називається Бумі Сехат, він знаходиться в мальовничому місті Убуд в глибині острову, біля не менш мальовничого Лісу Мавп. Центр був заснований всесвітньо відомою акушеркою Робін Лім для місцевих жінок, що не мають змоги народити в лікарні. Поступово Центр став популярний і серед іноземців. Для місцевого населення тут все повністю безкоштовно, а для усіх інших - за пожертвування. Всі огляди та самі пологи приймають професійні акушерки, але лікарів тут немає. Безумовно, у жінки, що народжує завжди є можливість звернутись за медичною допомогою, але сам Центр пропагує пологи без ліків, лише власними силами. Все ж інше – відбувається як у звичайній клініці: щомісячні огляди, довгі розмови та відповіді на безкінечні запитання вагітної та контроль протікання вагітності.

В моїх пологах крім австралійської акушерки приймала участь ще й так звана дула - людина, що веде пологи і допомагає пройти через всі їх етапи - від переймів і потугів та аж до самого народження, полегшуючи протікання процесу за допомогою технік дихання та масажу. Мені неймовірно пощастило з дулою, можливо ще й тому, що ця американська дівчина під час моїх пологів сама була вже на 4му місяці вагітності - тому між нами встановився особливий контакт. Між тим кожних 4 години індонезійська акушерка перевіряла рівень розкриття, але ніхто нікого не підганяв і все відбувалось спокійно та повільно. Дитина сама вирішила, коли з’явитись на світ.

В Центрі також є можливість водного народження, але мені через певні причини не рекомендували це робити. Планую спробувати з наступною дитинкою.

Чи навідує вас хтось там: лікарі чи інші спеціалісти, адже в Україні до тебе три рази перший місяць приходить педіатр?

В Бумі Сехат завжди можна приїхати з малюком і перевіритись, чим ми скористались вже декілька разів - дитинку оглянули та зважили, мені дали з собою вітамінів, а одного разу навіть потрапили на консультацію до гомеопата, яка дала декілька порад стосовно дієти, щоб полегшити коліки у малюка. А як кажуть в самому Центрі, найкращими ліками для дитини є материнська любов та материнське молоко.

Коли я думаю про подорож на Балі з маленькою дитиною, одразу виникає купа страхів. Чи є в тебе якісь страхи, щодо здоров’я малюка та його адаптації потім, коли ви приїдете в Україну?

Можливо, я така безстрашна, але я не боялась ані їхати до Індонезії, ані народжувати тут. Особливо страшних хвороб тут немає, а від тих що є, досить легко захиститись. А щодо повернення до України, - вірю в легку адаптацію, сподіваючись, що балійське сонечко та купання в океані добре загартовують дитинча. Мабуть, я надто самовпевнена, але я дуже вірю, що у батьків мандрівників, виросте дитина мандрівник, що легко буде до всього адаптовуватись. 

Щоб ти порадила батькам з дітьми, які їдуть у дальню подорож чи на Балі?

Подорожуючи вже довгий період, я не уявляю собі іншого життя. І моєму синові вже також не уявляю. Дуже сподіваюсь, що це передається з молоком матері. Тому у мене місце страхів перед подорожами зайнято жагою побачити нові місця, де я ще ніколи не бувала , і коли я, з великим животом, ставила ще один штамп у закордонному паспорті, то не боялась можливих труднощів. Тому всі, хто планують їхати кудись з дітками, мають просто бути максимально впевнені в собі і, що важливо, максимально обізнані. На щастя, інтернет дозволяє дізнатись усю можливу інформацію та проаналізувати ризики. Наприклад, на Балі взимку досить спекотно та волого, тому важко переносити такий клімат, а влітку ж навпаки, сухо та трохи прохолодніше – бажано все це враховувати перед плануванням поїздки.

  

Чи змінило тебе материнство, що воно тобі дало?

Материнство зробило мене дуже врівноваженою та люблячою. Така ніби гармонія прийшла до мене і відчуття, що все роблю вірно. А ще приємно засипати і прокидатись, обіймаючи свого малюка. Приємно показувати йому чарівний острів, давати відчути запах екзотичних квітів, подорожувати з ним на мопеді, досліджуючи дикі пляжі. Це казково ростити своє дитинча на такому райському острові.

Які внутрішні зміни ти відчуваєш після стількох подорожей?

В подорожі ми з чоловіком вже майже 2 роки. Це була Азія та Європа і українські Карпати. Особливістю наших мандрів є те, що ми полюбляємо пожити хоча б місяць на новому місці, а на Балі затримались вже на 5. Мабуть найцікавіше в подорожі це те, що з часом приходить відчуття свободи, коли всі твої речі можна помістити в 2 валізи та 1 наплічник. Перестаєш купувати одяг, різні прикраси, не користуєшся косметикою, забуваєш про бруд на сукні. І ні з чим неможливо порівняти відчуття, коли їдеш на скутері вздовж рисових полів з шаленою швидкістю, а твоє ще мокре від океану волосся лоскоче засмаглі плечі.